Магнітно-резонансна томографія — метод дослідження, що дозволяє отримати найдетальніше зображення стану органів людини без внутрішнього втручання. Оскільки принцип роботи апарату заснований на магнітних полях, то процес дослідження абсолютно безпечний, іонізуюче опромінення відсутнє. Магнітно-резонансна томографія в основному застосовується для діагностики змін у м'яких тканинах. Крім того, цей метод дослідження дозволяє високоякісно візуалізувати головний і спинний мозок, що не властиво рентгенологічному дослідженню, ультразвуку або комп'ютерній томографії. МРТ грає важливу роль у ранньому виявленні, діагностиці та лікуванні поширених захворювань і станів, таких як рак, неврологічні розлади або пошкодження опорно-рухового апарату. Найпоширеніше застосування МРТ - обстеження хребта і центральної нервової системи. Метод дозволяє точно оцінити структуру органів, виявити наявні патології, пухлини, травматичні зміни тощо.
МРТ заборонено проходити людям з такими пристроями:
- вживлені кардіостимулятори;
- деякі види стентів, розміщених всередині судин;
- кохлеарні імплантати;
- більшість кліпс, які застосовуються при аневризмах головного мозку.
Доцільність проведення магнітно-резонансної томографії
Головний мозок
- гостре порушення мозкового кровообігу (для виключення внутрішньомозкового крововиливу, у поєднанні зі спіральною комп'ютерною томографією)
- підозра на пухлинне ураження головного мозку і його оболонок, черепних нервів, у тому числі гіпофіза (за підозри на наявність мікроаденоми гіпофіза дослідження проводиться з внутрішньовенним контрастуванням)
- оцінка стану головного мозку після оперативного лікування, виключення рецидивів пухлинного ураження
- оцінка стану лікворних шляхів і структур головного мозку (кісти, гігроми, поренцефалія)
- оцінка стану головного мозку після перенесеного порушення мозкового кровообігу
- оцінка стану головного мозку після черепно-мозкової травми.
- діагностика демієлінізуючих і дегенеративних змін головного мозку, оцінка динаміки змін на тлі лікування
- діагностика запальних процесів головного мозку
- аномалії розвитку краніо-вертебральної області
- судомні напади, епілепсія
- дисциркуляторна енцефалопатія
- симптоматичні артеріальні гіпертензії
- скринінг метастаз
- черепно-мозкова травма (при свіжій травмі до 3 діб - тільки після КТ)
Судини головного мозку і шиї
- варіанти будови і аномалії розвитку артерій головного мозку і шиї
- виявлення аневризм, артеріовенозних мальформацій
- тромбоз артерій головного мозку
Орбіти
- пухлинне ураження орбіти, окорухових м'язів, зорового нерва
- травми й запальні захворювання орбіти та окорухових м'язів
- навколоносові пазухи
- гострий і хронічний гайморит, сфеноідит, фронтит
- підготовка до пластичних операцій
Хребет і спинний мозок
- дегенеративні захворювання хребта, в тому числі дорсопатії (остеохондроз)
- оцінка компресії корінців спинно-мозкових нервів і спинного мозку
- вроджена патологія хребта та спинного мозку
- підозра на пухлинне, ішемічне, запальне ураження спинного мозку і його оболонок
- виключення патологічних змін спинного мозку при сирінгомієлії
- травми хребта
- оцінка стану спинного мозку при травмі
- первинне або вторинне пухлинне ураження хребців, запальні зміни хребців і паравертебральних м'яких тканин
- остеопороз
Кістково-суглобова система
- травматичні, запальні зміни суглобів, кісток і м'яких тканин
- пухлини кісток і м'яких тканин
- оцінка пошкодження м'язів і сухожиль
- оцінка стану ротаторної манжети плечового суглоба
- підозра на асептичний некроз головки стегнової кістки
- оцінка стану зв'язок ліктьового, променевозап'ястного суглобів
- оцінка стану менісків і зв'язок колінного суглоба
- оцінка стану зв'язок надп'ятково-гомілкового суглоба, в тому числі ахіллового сухожилля
- оцінка стану суглобів кисті та стопи
- дослідження при тунельних синдромах (карпальний, метатарзальний) — попередження компресії нервів
- підозра на пухлинне ураження з внутрішньосуглобовим поширенням
- підозри на наявність випоту в синовіальній сумці, хондроматозних тіл (бурсит, тендовагініт)
- ревматоїдний артрит
- спортивна травма
- стан після операцій на суглобах і м'яких тканинах
Загальні показання до проведення МРТ кульшового суглоба
- аваскулярний некроз головки стегнової кістки
- остеомієліт
- септичний артрит
- стресовий перелом
Загальні показання до проведення МРТ плечового суглоба
- розрив манжети м'язів, обертачів плеча
- защемлення сухожиль і нервів
- розриви суглобової капсули
- звичні вивихи
МРТ використовується для дослідження структури періартикулярних м'яких тканин плеча, щоб діагностувати частковий або повний розрив ротаторної манжети плечового суглоба, синовіт, пошкодження суглобового хряща і хрящової суглобової губи лопатки, а також при підвивихах або вивихах плечової головки. МРТ є чутливішим діагностичним методом, ніж пряма рентгенографія плечового суглоба також у визначенні змін у м'яких тканинах і кісткових змін у голівці плечової кістки та суглобовому відростку лопатки.
MPT колінного суглоба - це діагностичне дослідження, за допомогою якого можна вивчити детальну анатомічну структуру цієї зони. Метод дозволяє візуалізувати капсулу і хрящі, внутрішньосуглобові (меніски, суглобова рідина) і позасуглобні утворення, а також визначати будову кісткової тканини. МРТ уможливлює діагностику аномалій розвитку, запальних, дегенеративних процесів колінного суглоба і патології навколосуглобових тканин.
Показання до МРТ колінного суглоба
- гонартроз (деформуючий остеоартроз колінного суглоба)
- артрити (інфекційний, ревматичний тощо)
- захворювання сполучної тканини з ураженням суглобів (подагра, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит)
- бурсит (запалення суглобової сумки)
- підозра на скупчення рідини в порожнині суглоба
- спортивні та інші ушкодження суглоба (розрив суглобової капсули, менісків, зв'язок і сухожиль, тріщини кісток в області суглобової поверхні, перелом надколінка тощо)
- аномалії розвитку колінного суглоба
- остеохондропатії - дистрофічні захворювання кістково-суглобового апарату (хвороба Осгуда-Шлаттера тощо)
- пухлини і метастази суглоба, навколосуглобових м'яких тканин і кісток
- вивих
- хронічний біль, скутість і набряк тканин в області колінного суглоба
- нестабільність суглоба
- планування операцій на колінному суглобі, в тому числі протезування
- контроль ефективності лікування
Доцільність проведення МРТ головного мозку дорослим
МРТ головного мозку - необхідний вид діагностичного дослідження, якщо у пацієнта:
- головні болі непевного походження
- запаморочення
- сплутаність, втрати свідомості, непритомний стан тощо
- порушення чутливості на обличчі (різкий біль, поколювання, оніміння)
- погіршення зору, слуху непевної етіології
Головний мозок - вразлива структура організму людини. Існує низка факторів ризику виникнення захворювань головного мозку.
Рекомендується регулярне MPT дослідження головного мозку якщо:
- ви страждаєте на гіпертонію, гіпертонічні кризи
- ви - курець або у вас є інші шкідливі звички
- ви маєте інтенсивні фізичні навантаження
- ви займаєтеся видами спорту з високим ступенем травмування області голови (боротьба, бокс, баскетбол, волейбол тощо).
Для виявлення патології головного мозку різного походження виконується МРТ в різних режимах:
- МРТ головного мозку - виявлення в речовині мозку кіст, гематом, зон ішемії, пухлин;
МРТ ангіографія - дослідження кровоносних судин головного мозку;
МРТ головного мозку і черепних нервів - різкий біль, поколювання, оніміння (порушення чутливості на обличчі);
МРТ орбіт, структури очного яблука;
МРТ гіпофіза - при порушенні гормонального фону.
МРТ ангіографія судин голови та шиї - при виражених запамороченнях виявлення судинної патології не тільки судин голови, але й на рівні шийного відділу.
МРТ головного мозку - необхідний вид діагностичного дослідження, якщо у дитини:
- часті головні болі, запаморочення
- непритомний стан
- погіршення зору, слуху непевної етіології
- судомні стани, навіть якщо вони відбулися одноразово
- затримка психомоторного і мовного розвитку
- зміни в поведінці
Основні показання до МРТ з контрастуванням:
- Пухлини головного і спинного мозку. Більшість, але не всі пухлини мозку контрастуються. Контрастування надає змогу краще роздивитися границі пухлини, що важливо для планування операції. До того ж, контрастування додає інформацію про внутрішню структуру пухлини, що дозволяє припустити ступінь її злоякісності.
- Контрольне дослідження після операції на мозку. Необхідно для оцінки того, наскільки повною мірою видалена пухлина або для виявлення рецидиву (повторна пухлина).
- Аденома гіпофіза. Аденома гіпофіза - це пухлина ендокринного органу, розташованого в турецькому сідлі - кістковому ложі в основі мозку. Контрастування підвищує ймовірність виявлення мікроаденом - пухлин менше 10 мм.
- Пошук метастазів у мозок. На жаль, дрібні метастази не помітні. Контрастування збільшує ймовірність виявлення метастазів більше, ніж вдвічі. У онкологічних пацієнтів рекомендується дослідження мозку з контрастуванням.
- Визначення активності розсіяного склерозу. Саме захворювання добре виявляється і без контрастування. Однак для визначення тактики лікування необхідно знати, наскільки активний процес саме в цей час.
